Поки тривала Друга світова війна, в 1943 році тоді президент Ісмет Іньоню зустрівся з британським прем'єр-міністром Вінстоном Черчіллем у вагоні на залізничному вокзалі Єніце поблизу Адани. Сьогодні 74-та річниця цього дводенного контакту, відомого як Аданські переговори. Встановлення можливого нападу Німеччини на ставлення Черчілля до решти Туреччини після війни було обговорено на цій зустрічі очні зустрічі.
Конференція в Адані (Інтерв'ю з Аданою, інтерв'ю або Інтерв'ю Йеніче Єніче), протягом 30-31 січня 1943 року, з президентом Туреччини Ісметом Інону проводиться двостороння зустріч з прем'єр-міністром Великобританії Вінстоном Черчіллем.
Зустріч відбулась у вагоні поїзда на залізничному вокзалі Єніце, що в Єніце, в районі Тарсу в Мерсіні. З цієї причини його називають "Інтерв'ю в Єніце" та "Інтерв'ю в Єніце". На зустрічах турецьких та британських дипломатів та офіційних чиновників турецька сторона запропонувала зустрітися в Анкарі, а британська - для обговорення на Кіпрі. Врешті-решт, вони вирішили провести співбесіду на цій станції за маршрутом Мерсін-Адана. Хілмі Уран у своїх спогадах описав це місце так: «Пізніше ця зустріч стала відомою як Інтерв'ю з Аданою. Але насправді двоє державних діячів були не в Адані, а на вокзалі Єніце та у фургоні. Єніце - це маленьке нусайрійське село Тарс, і це за двадцять три кілометри від Адани. Потяги, що прямують із напрямку Коні, діляться тут на два, у напрямку до Адани та Мерсіна. Станція - це миле місце, затінене високими евкаліптами.
Проводячи Касабланську конференцію в Касабланці в січні 1943 р., Президент США Франклін Д. Рузвельт і прем'єр-міністр Великобританії Вінстон Черчілль задумали відкрити фронт з боку Бакланесів проти нацистської Німеччини. Черчілль, який приїхав до Адани відразу після конференції в Касабланці, поспілкувався з Ісметом Іньоню про цей проект. Туреччина - мета британської сторони на переговорах, разом із союзниками проти держав Осі мала переконати його вступити у Другу світову війну. Турецька сторона відповіла на ці вимоги, висловивши занепокоєння щодо Радянського Союзу та його зростаючого впливу та могутності у повоєнній Європі. Також стверджувалося, що якщо турецька армія вступить у війну проти держав Осі, необхідно компенсувати та посилити брак поставок та обладнання. Реакцією Черчілля на них були пропозиції зменшити занепокоєння щодо Рад та обіцянки американської та британської допомоги у постачанні обладнання.
Висунута турецькою стороною наполягала на війні, щоб подолати причини, і занепокоєння щодо вступу Туреччини у війну виникло в результаті змін. Крім того, Туреччина із заходу допоможе вирішити проблеми, висунуті від імені військової техніки на цих переговорах, обіцянку. З іншого боку, Радянський Союз у 1943 р. Енергійно представив до Москви порядок денний Конференції, Туреччина повинна чітко висловитись на користь союзних сил і призвела до утримання від критики війни.
Першим залиште коментар