Назима Хікмета вшановують віршами, піснями та інтерв’ю до 59-ї річниці його смерті

Фонд культури та мистецтва Назіма Хікмета у співпраці з муніципалітетом Бешикташа сьогодні о 13.00 проведе церемонію вшанування з квітами, віршами та піснями біля пам’ятника Назіму Хікмету в Парку художників Бешикташ Акатлар. У програмі; Член правління Фонду культури та мистецтва Назіма Хікмета, театральний актор Алтан Гьордюм, Назім Хікмет співатимуть вірші, а Мазлум Чимен виступатиме зі своїми піснями.

З Теркоглу в Дікілі

Спільний захід муніципалітету Дікілі та Фонду культури та мистецтва Назіма Хікмета розпочнеться сьогодні о 19.00 виставкою «Мир дітей». Член Консультативної ради Фонду, журналіст-розслідувач Бариш Теркоглу виступить на заході зі своєю доповіддю під назвою «Права громадянства Назіма Хікмета». Після показу документального фільму «120 років Назіму Хікмету, 30 років фонду Назіма Хікмета», підготовленого Небілом Озгентюрком та командою Бір Юдум Інсана, Серенад Багджан виконає на вшануванні пісні Назіма Хікмета.

Театр у Нілюдері

Муніципалітет Нілюфера організує захід вшанування пам'яті Назіма Хікмета в лісі Балата Ататюрка. Міський театр Нілюфер безкоштовно прочитає виставу «Череп» о 20.30.

Дні поезії в Аташехірі

4-і Міжнародні дні поезії Назіма Хікмета, організовані муніципалітетом Аташехір у Стамбулі та організовані Джеватом Чапаном, розпочнуться гала у Джемал Решіт Рей.

На другий день Днів поезії міський пором, переповнений поетами, музикантами та любителями поезії з усіх куточків, відправляється об 11.00:XNUMX на Єні. Kadıköy Він буде відправлятися від пристані (Каракьой-Еміньоню). Поезія та музика супроводжуватимуть подорож до Стамбула Бююкада. Останньою зупинкою буде муніципалітет Адалар. Поети перебуватимуть у Культурно-мистецькому центрі Челіка Гюлерсоя в Бююкаді і збиратимуться разом із мешканцями острова та читатимуть свої вірші. Поїздка знову о 14.00. Kadıköy Закінчиться на Пристані.

Третій і останній день Днів поезії відбудеться об 11.00:XNUMX у ботанічному саду Nezahat Gökyiğit. Відбудуться поетичні та музичні концерти за участю запрошених поетів. Квитки на безкоштовні заходи можна придбати на сайті kultursanat.atasehir.bel.tr та у касах Культурного центру Мустафи Саффета.

Розмова в Сариєрі

Увечері того ж дня Озджан Арча, заступник голови Фонду культури та мистецтва Назіма Хікмета, відбудеться на 9-х днях літератури Сариєра в муніципалітеті Сариєр з доповіддю «Назавжди Назім Хікмет».

TYS знаходиться у Валідебазі

Синдикат письменників Туреччини (TYS) також вшанує пам'ять Назіма Хікмета завтра о 14.00 у гаю Валідебаг. Назима Хікмета вшанують віршами та промовами на заході TYS, де продовжується боротьба та солідарність із тими, хто працював у Валідебазі за збереження цілісності гаю Валідеба.

Освітня стипендія для університетів!

Фонд культури та мистецтва Назіма Хікмета надаватиме стипендії для підтримки навчання аспірантів, які не можуть дозволити собі займатися дослідженнями та дипломними роботами про Назіма Хікмета. Стипендії будуть надаватися від імені членів Підприємництва та Ради директорів, які зробили внесок у Фонд культури та мистецтва Назіма Хікмета з моменту його створення.

У цьому контексті перші стипендії будуть від імені президента-засновника фонду та сестри Назіма Хікмета Саміє Ялтирім, почесного президента Айдина Айбая та віце-голови ради директорів Таріка Акана. Директиву про стипендії, яка включає умови стипендії, буде оголошено на офіційному веб-сайті Фонду культури та мистецтва Назіма Хікмета у липні.

Хто такий Назім Хікмет?

Назим Хікмет Ран (15 січня 1902 - 3 червня 1963), турецький поет і письменник. Його характеризують як "романтичного комуніста" та "романтичного революціонера". Його неодноразово заарештовували за його політичні погляди і він провів більшу частину свого дорослого життя у в'язниці або на засланні. Його вірші були перекладені більш ніж на п'ятдесят мов, а його твори отримали багато нагород.

Він також використовував імена Орхан Селім, Ахмет Огуз, Мюмтаз Осман та Ерцюмент Ер у роки, коли він був заборонений. Книга İt Ürür Kervan Yürür вийшла з підписом Орхана Селіма. Перші практики вільного вірша в Туреччині і одна з найважливіших фігур сучасної турецької поезії. Він досяг міжнародної репутації і вважається одним із найпопулярніших поетів 20 століття у світі.

Назим Хікмет, вірші якого були заборонені та судили за 11 різними справами через те, що він писав протягом усього життя, провів більше 12 років у в'язницях Стамбула, Анкари, Чанкіри та Бурси. У 1951 р. Турецька Республіка була виключена з громадянства; Через 46 років після його смерті ця процедура була скасована рішенням Ради Міністрів від 5 січня 2009 року. Його могила знаходиться в Москві.

Сім'я
Хікмет Бей, батьком якого було Головне управління друку та Гамбурга Шенбендер, є його мамою Айше Селіле Ханім. Селіле Ханім - жінка, яка грає на фортепіано, малює та розмовляє французькою мовою. Селіле Ханім - дочка Хасана Енвер-паші, який також є лінгвістом та педагогом. Хасан Енвер-паша - син Костянтина Боржецького (пол. Konstanty Borzęcki, 1848 - 1826 рр.), Який іммігрував з Польщі до Османської імперії під час повстання 1876 року та став османським громадянином і прийняв ім'я Мустафа Челалеттін-паша. Мустафа Челаледдін-паша служив офіцером в Османській армії і написав книгу "Les Turcs anciens et modernes" (старі та нові турки), важливу працю з історії Туреччини. Мати Селіле Ханім - Лейла Ханім, дочка османського генерала Мехмета Алі-паші, а саме Людвіга Карла Фрідріха Детройта. Сестра Селіле Ханім, пані Мюневвер, є матір'ю поета Октая Ріфата.

За словами Назима Хікмета, його батько був турецьким, а мати німецького, польського, грузинського, черкеського та французького походження. Його батько, Хікмет Бей, є сином черкеса Назим-паші. Її мати Айше Селіле Ханім була 3/8 черкески, 2/8 польської, 1/8 сербської, 1/8 німецької, 1/8 французької (гугенот).

Його батько, Хікмет Бей, є офіцером, який працює в Міністерстві закордонних справ (Міністерство закордонних справ) у Салоніках. Він син Назим-паші, який працював губернаторами Діярбакиру, Алеппо, Коні та Сівасу. Назим-паша, який походить із секти Мевлеві, також лібертаріанець. Він є останнім губернатором Салонік. Хікмет Бей покинув роботу в дитинстві Назима і сім’єю поїхав до Алеппо, до діда Назима. Вони намагаються створити там новий бізнес і життя. Коли вони зазнають невдачі, вони приїжджають до Стамбула. Спроби Хікмет Бея створити бізнес у Стамбулі також призводять до банкрутства, і він повертається до свого цивільного службового життя, що йому не сподобалось. Оскільки він знає французьку, його перенаправляють до закордонних справ.

Дитинство
Народився 15 січня 1902 року в Салоніках. Свій перший вірш «Феряд-і Ватан» він написав 3 липня 1913 року. Того ж року він розпочав середню школу в Мектеб-і-Султані. Коли він прочитав героїчний вірш, який написав для моряків на сімейній зустрічі з міністром флоту Джемалом-пашею, було вирішено, що хлопець піде до Військово-морської школи. 25 вересня 1915 р. Він вступив до військово-морського училища Гейбеліади, який закінчив у 1918 р. 26-м із 8 осіб. У оцінках з оцінками зазначається, що він розумний, помірно працьовитий студент, який не піклується про свій одяг, нервує та має добрі моральні настрої. Коли він закінчив школу, його призначили на шкільний корабель "Хамідіє" офіцером-інтерном палуби. 17 травня 1921 року він був звільнений з армії на тій підставі, що опинився в екстремальних умовах.

Період національної боротьби та молодь
Перша публікація, яку опублікував Назим, «Вони все ще плачуть на кипарисі?», Яка була написана з підписом Мехмеда Назима. Його вірш був опублікований в Yeni Mecmua 3 жовтня 1918 року.

Коли йому було 19, він переїхав до Анатолії, не підозрюючи про свою сім'ю, щоб приєднатися до Національної боротьби зі своїм другом Валя Нуреддіном у січні 1921 року. Коли його не відправили на фронт, він деякий час працював вчителем у Болу. Пізніше, у вересні 1921 року, він поїхав до Москви через Батумі і вивчав політологію та економіку в Східному робочому комуністичному університеті. Він був свідком перших років революції в Москві і був введений в комунізм. Перша поетична книга 1924 «Канунісані», опублікована в 28 році, була поставлена ​​в Москві.

Під час перебування в Москві між 1921 і 1924 роками він був натхненний російськими футуристами та конструктивістами і почав розробляти нову форму, проливши класичну форму.

Повернення до Туреччини в 1924 р. У журналі "Світло" почало працювати, але через їхні вірші та статті, опубліковані в журналі, п'ятнадцять років ув'язнення, коли через рік їх знову запросили, пішов до Радянського Союзу. Він повернувся до Туреччини в 1928 році, скориставшись Законом про амністію. Але його знову заарештували. Після звільнення він почав працювати в журналі Resimli Ay.

Його поетична книга «1929 рядків», видана в Стамбулі в 835 році, мала значний резонанс у літературних колах.

Тюремне життя та заслання
Він був виправданий у багатьох судових справах, поданих проти нього через його вірші та твори, починаючи з 1925 року. Перелік справ, які його судили, такий:

• Справа незалежності Анкари 1925 року
• 1927-1928 рр. Стамбульська справа в судовому порядку
• 1928 р. Різе Ассізе
• 1928 р. Справа у справах Анкари в Аскарі
• 1931 р. Стамбульський другий кримінальний суд першої інстанції
• Стамбульська справа 1933 року в Стамбулі
• 1933 Стамбульський третій кримінальний суд першої інстанції
• 1933-1934 рр. Справу Бурси в судовому порядку
• 1936-1937 рр. Стамбульська справа в судовому порядку
• 1938 р. Справа Військової Академії Військовий суд
• 1938 р. Справа Військового суду військово-морського флоту

Він також був затриманий на деякий час у 1933 та 1937 роках завдяки його організаційній діяльності. У 1938 році його заарештували, цього разу за звинуваченням у "підбурюванні армії і флоту до повстання", і засудили до 28 років і 4 місяців ув'язнення. Він перебував у в'язницях Стамбула, Анкари, Чанкіри та Бурси протягом 12 років поспіль. Фільм "Синьоокий велетень", який вийшов у прокат у 2007 році, описує роки перебування Назима у в'язниці в Бурсі. Він був звільнений 14 липня, скориставшись Законом про загальну амністію від 1950 липня 15 року. Брав участь у створенні Асоціації любителів миру.

Коли його призвали на військову службу, хоча він не мав юридичних зобов'язань, 17 червня 1951 року він покинув Стамбул і через Румунію поїхав до Москви, побоюючись, що його вб'ють. 25 липня 1951 р. Дата діда міністрів Мустафи Джалала Після вилучення громадянства Радою Турецької Республіки Паші, що передає громадянство рідної Польщі, яка отримала свою назву Борзенкі.

Він жив у Радянському Союзі в підмосковному селі письменників, а згодом у Москві з дружиною Вірою Туляковою (Хікмет). За роки свого перебування за кордоном він об’їздив цілий світ, наприклад, Болгарію, Угорщину, Францію, Кубу та Єгипет, організовував там конференції, брав участь у антивоєнних та антиімперіалістичних акціях та робив радіопрограми. Будапештське радіо та наше радіо - одні з них. Деякі з цих переговорів були досягнуті сьогодні.

Вранці 3 червня 1963 року, коли він пройшов зі своєї квартири на другому поверсі до дверей квартири за газетою, він помер від серцевого нападу, тягнучись до газети. Сотні місцевих та зарубіжних художників відвідали церемонію, яка пройшла в залі Радянського союзу письменників після його смерті, а зображення церемонії були записані чорно-білими. Похований на знаменитому кладовищі Новодевичі. Один із його відомих віршів «Людина, що йде проти вітру» був увічнений на чорному гранітному надгробку.

Термін робіт коливався з 1938 по 1968 рік, він почав носити у в'язниці, яку в Туреччині заборонили. Його твори почали друкуватися в різних виданнях з 1965 року.

Повернуто до громадянства Республіки Туреччина
У 2006 році на порядку денному була нова Рада міністрів, яка повинна прийняти постанови щодо осіб, вилучених з громадянства Ради Турецької Республіки. Назимські роки обговорюються Хікметом, хоча, схоже, це відкрило шлях для повторного прийняття до Ради міністрів Туреччини з питань громадянства, зазначивши, що він та Назім Хікмет охоплюють людей, які живуть саме за цією домовленістю, відмовившись від вимог у цьому напрямку. Пізніше Абдулкадір Аксу, міністр внутрішніх справ того періоду, сказав у Комісії внутрішніх справ: «Оскільки проект має особисте право, він повинен застосовуватися особисто. "Мої друзі також заявляли позитивні речі, обговорення в комісії, рішення приймається", - сказав він.

2009 січня 5 р. "Пропозиція Назіма Хікмета Рана щодо скасування рішення Ради міністрів щодо вилучення з Турецької Республіки громадянства" була відкрита для підписання в Раді міністрів. Назім Хікмет Ран назад до Турецької Республіки підготував указ про екстрадицію громадян і заявив, що уряд відкрив для підписання цю пропозицію Sözcüs Семіл Чичек ре-Ранс вилучений з пропозиції про отримання громадянства в 1951 році для отримання громадянства Турецької Республіки шляхом голосування на прийнятій Раді міністрів, сказав він.

Це рішення розпорядження Кабміну від 5 січня 2009 року, опубліковане в Офіційному віснику 10 січня 2009 року, і Назім Хікмет Ран, 58 років потому, він знову був громадянином Турецької Республіки.

Стиль та досягнення
Свої перші вірші він почав писати зі складами, але за змістом він відрізнявся від інших складів. У міру того як його поетичний розвиток посилювався, він почав не задовольнятися складами і шукав нових форм для своєї поезії. Ці пошуки завершились між 1922 і 1925 роками, його першими роками в Радянському Союзі. Він відрізнявся від поетів свого часу як змістом, так і формою. Відокремлений від розміру складу, він прийняв вільну міру, яка гармонує з вокальними характеристиками турецької мови. Натхненний Маяковським та молодими радянськими поетами, які підтримують футуризм.

Приїжджайте галопом з Далекої Азії
Ця країна, яка тягнеться, як голова кобили, до Середземного моря - наша.
Зап’ястя в крові, зуби затиснуті, стопи голі
А земля, яка схожа на шовковий килим, - це пекло, це небо наше. Закрийте ручні двері, не відкривайте знову,
Знищуйте рабство людей до людей, це запрошення наше ...

Жити самотньо і вільно, як дерево і братньо, як ліс,
ця туга наша ...

(Назим Хікмет)

Багато його віршів складали такі художники та групи, як Фікрет Кизилок, Джем Караджа, Фуат Сака, Груп Йорум, Езгінін Гюнлюю, Цюльфу Ліванелі, Ахмет Кая. Невелика його частина, яку спочатку інтерпретував Ünol Büyükgönenç, була випущена як касета в 1979 році під назвою "Ми побачимо добрі дні". Кілька його віршів склав грецький композитор Манос Лойзос. Крім того, деякі з його віршів написав Селім Атакан, колишній член Yeni Türkü. Його вірш «Салкимська верба» став предметом анімаційного фільму Етем Онур Більгіч 2014 року.

До 2002 року Назима Хікмета, оголошеного ЮНЕСКО, композитор Суат Озондер підготував альбом під назвою „Назим Хікмет у піснях”. За сприяння Турецької Республіки Міністерство культури було засноване лейблом "Новий світ".

У перші дні 2008 року дружина Назима Хікмета, онук Пірає, Кенан Бенгю знайшла серед документів Пірає вірш під назвою "Dört Güvercin" та три незавершені чернетки.

Влітку 2020 року журнал Kitap-lık опублікував свої вірші під назвою «1 травня в Стамбулі», «Декларація», «У вікні ночі», «Сповідь» та «Наше життя у двадцять два слова», які були виявлені завдяки її творам в архіві Комінтерну TÜSTAV.

артефакти

Складені вірші